Всесвітня історія 10 клас. Тема уроку: Німеччина в 20 – 30 – х рр. ХХ ст.
Мета: охарактеризувати Листопадову революцію в Німеччині; визначити особливості політичного режиму Веймарської республіки; проаналізувати шлях приходу до влади нацистів; схарактеризувати особливості нацистського режиму в Німеччині; пояснювати значення термінів і понять; розвивати вміння учнів порівнювати, аналізувати й критично оцінювати історичні факти; удосконалювати вміння працювати з таблицями, опорними сигналами, навчальною літературою; виховний аспект уроку реалізується на підставі знайомства учнів із революційними подіями в Німеччині й усвідомлення ними порушень прав людини нацистським режимом.
Всесвітня історія 10 клас. Тема уроку: Німеччина в 20 – 30 – х рр. ХХ ст.
Мета: охарактеризувати Листопадову революцію в Німеччині; визначити особливості політичного режиму Веймарської республіки; проаналізувати шлях приходу до влади нацистів; схарактеризувати особливості нацистського режиму в Німеччині; пояснювати значення термінів і понять; розвивати вміння учнів порівнювати, аналізувати й критично оцінювати історичні факти; удосконалювати вміння працювати з таблицями, опорними сигналами, навчальною літературою; виховний аспект уроку реалізується на підставі знайомства учнів із революційними подіями в Німеччині й усвідомлення ними порушень прав людини нацистським режимом.
Урок вивчення нового матеріалу.
Дати:1918 р. – Листопадова революція, 1919 – установлення режиму Веймарської республіки, 1923 р – «пивний путч», 1933 – прихід нацистів до влади, 1933 – 1934 – становлення нацистського режиму в Німеччині.
1.Організація навчальної діяльності.
2.Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
- Які обмеження були встановлені для Німеччини за Версальським мирним договором?
- Порівняйте, використовуючи карту, територію Німеччини до і після Першої світової війни.
- Як ви вважаєте, чи впливала проблема сплати репарацій на економічне і внутріполітичне життя країни?
Висновок. Таким чином, поразка Німеччини у війні створювала базу для зростання соціального невдоволення в суспільстві…
3.Мотивація навчальної діяльності.
На уроці буде розглянуто події, що сприяли становленню першої республіки в Німеччині – найбільш демократичної революції повоєнної Європи, простежено шлях становлення Веймарської республіки, причини її падіння, проаналізовано прихід до влади нацистів та політику нацистського режиму.
4.Вивчення нового матеріалу. (учні працюють в групах)
1)Листопадова революція 1918 року в Німеччині.
2)Встановлення Веймарської республіки.
3)Особливості економічного та соціально – політичного життя Веймарської республіки.
4)Встановлення нацистської диктатури. Внутрішня політика режиму.
5) Антисемітська політика.
5.Закріплення нових знань.
6.Підсумки уроку.
- …повалено монархію, встановлено республіку, яка одразу після виникнення зіткнулася з важкими наслідками Версальського договору;
- …з середини 30-х починається стрімкий економічний розвиток (політична стабільність, план Дауеса);
- 30 січня 1933 Гітлер став рейхсканцлером. 1933 -1935 рр. сформувався тоталітарний режим.
- …в економіці – «аріїзація», 4 – річні плани, примусова зайнятість, відродження воєнної промисловості. Німеччина готувалася до війни.
7.Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника
С.146 – 150, с.192 – 199. Заповнити таблицю (додаток 7) Підготувати матеріал до уроку «Політичні портрети.»
ДОДАТОК 1.
Причини, хід і наслідки Листопадової революції.
Причини: 1)поразка у Першій світовій війні;
2)великі людські втрати : 7,5 млн.чол, в т.ч. 2,5 загиблих на фронтах;
4,5 млн.поранених, 1 млн.полонен.
3)складна соціально – економічна ситуація
4)глибоке розчарування суспільства у владі;
5)вплив революції 1917 року в Росії.
Привід до революції: повстання моряків у Кілі 3 листопада 1918 року.
Найвпливовіші політичні партії Німеччини:
| Партія | Лідери | Програма | |
| Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) | Фрідріх Еберт – президент Німеччини 1919 – 1925.
Шейдеман. |
Проведення демократичної революції,встановлення республіки, запровадження демократичних свобод | |
| Незалежна соціал – демократична партія Німеччини (НСДПН) | Гаазе.
Каутський |
||
| Група «Спартак» (НСДПН) з 30 грудня 1918 року – Комуністична партія Німеччини | Карл Лібкнехт,
Роза Люксембург. (вбиті 15 січня 1919 року під час збройного повстання в Берліні |
Проведення соціалістичної революції, передача влади Радам, встановлення диктатури пролетаріату | |
Основні події революції
| Дата | Подія | Наслідок |
| 9 листопада | Повстання в Берліні. | Імператор Вільгельм ІІ відбув до Голландії. Утворено коаліційний уряд – Раду народних уповноважених,очолив Еберт.
Німеччину проголосили республікою |
| 16-21 грудня | Загальнонімецький з»їзд Рад. | Прийнято рішення про вибори до Законодавчих зборів. |
| 30 грудня | Утворено КПН | Взяла курс на захоплення влади |
| 5 – 6 січня 1919 | Збройне повстання у Берліні,організоване комуністами | Придушене урядовими військами
11 січня, лідери КПН вбиті. |
| 19 січня 1919 | Вибори до Установчих зборів | Перемога правих і центристських партій.Створено коаліційний уряд – Ф.Шейдеман. Президентом став Ф.Еберт. |
Підсумки революції: 1)повалено монархію і встановлено республіку;
2)запроваджено 8-годинний робочий день;
3)демократизовану виборчу й парламентську систему;
4)визнано права громадян на об»єднання;
5)профспілки отримали право укладати колективні договори з роботодавцями.
ДОДАТОК 2.
Веймарська республіка.
Словникова робота: Веймарська республіка – це загальноприйнята назва Німеччини у 1919- 1933 рр. – демократичної парламентської федеративної республіки.
У серпні 1919 року у м.Веймарі було прийнято конституцію республіки, названу Веймарською.
Робота з документами в групах.
1 група. Яким був політичний устрій Німеччини за Конституцією та які права громадян були закріплені у Веймарській Конституції?
2 група. Як за конституцією формувався парламент?
3 група. Які повноваження отримував президент?
4 група. Чи можна стверджувати, що Веймарська конституція мала демократичний характер? Обгрунтуйте свою точку зору.
Результати роботи в групах (зразки)
- Німеччина – федеративна республіка, яка складалася з 18 федеральних земель.
Конституція закріплювала рівність німців перед законом (стаття 109).Вона гарантувала особисту свободу громадян, гарантувала основні політичні права і свободи. Наприклад, право на мирні зібрання і мітинги (стаття 123), право об»єднуватися у спілки і товариства (стаття 124),надавала свободу слова (стаття 118),гарантувала право власності та її недоторканість (стаття 153). Конституція закріплювала також такі елементи демократії як опитування населення і референдуми.
2.Оскільки Німеччина була федерацією (вона складалася з 18 федеральних земель), парламент був двопалатним. Складався з рейхсрату – державна рада, де перебували представники земель, і рейхстагу (державних зборів), що обирався виборцями. Склад рейхстагу формувався політичними партіями відповідно до кількості голосів, отриманих на виборах. Рейхстаг мав право звільнити уряд, висловивши йому недовіру.
| Рейхсрат (державна рада) складалася з представників земель) | Рейхстаг (державні збори) обирався виборцями. Формувався політичними партіями |
3.Президент республіки обирався на основі загального виборчого права терміном на 7 років. Його вік мав бути не менше 35 років ( стаття 41).Він був головою виконавчої влади – затверджував і міг розпустити уряд, призначав канцлера – голову уряду. Мав право розпускати парламент і призначати нові вибори,оголошувати надзвичайний стан,для захисту основних прав громадян міг зосереджувати в своїх руках величезну владу.
4.Конституція 1919 року мала демократичний характер, тому що в ній проголошувалися широкі громадянські і політичні свободи і права. Німеччина стала федеративною республікою із сильною президентською владою, але з відповідальним перед парламентом урядом.
Запитання:
1)Який характер мала республіка?
ДОДАТОК 3.
Особливості економічного та соціально – політичного життя Веймарської республіки
Республіка з самого початку зіткнулася з серйозними проблемами. На її долю випала важка місія відновлення німецької економіки, зруйнованої Першою світовою війною, виплата репарацій, подолання соціальних наслідків війни. І це тоді, коли на посадах республіки залишалися люди, які не тільки не шанували демократію, але й з неприхованим сумом згадували часи військової та економічної величі колишньої імперії.
| Економічне життя | |
| Позитивні моменти | Негативні явища |
| 1.Іноземні інвестиції, оновлення старого обладнання на виробництві і у с/г.
Зростання заробітної плати |
1.Наслідки Першої світової війни:
людські втрати; повернення Франції Ельзасу і Лотарингії, передача Франції на 15 років Саарської області, згортання військової промисловості, безробіття. |
| 2.Період відновлення 1924 – 1929 рр. Початок промислового піднесення у 1926 році. | 2.Окупація Рурської області Францією і Бельгією 1923 р. |
| 3.Заходи для модернізації підприємств, створення потужних промислових об»єднань: Сталевий трест, хімічний концерн | 4.Виплата репарацій
У 1921 р. уряд надрукував велику кількість грошей для виплати репарацій |
| 4.Прийняття плану Юнга 1930 рік. Зменшення щорічних репараційних виплат, ліквідація всіх видів контролю над Німеччиною | 4.Грошова реформа 1923 року, інфляція – робота з докум. стор.196. |
| 5.Криза 1929 -1933 рр.: скорочення промислового виробництва, зростання безробіття. | |
| Суспільно – політичне життя |
| 1.Сепаратизм у німецьких землях: повстання у Мюнхені – столиці Баварії в лютому 1919 року очолили незалежні соціалісти. Проголосили Баварську республіку. Закінчилось поразкою. |
| 2.Березень 1920 року – невдалу спробу державного перевороту під керівництвом Каппа – Людендорфа здійснили військові частини, які підлягали розформуванню. |
| 3.1919 рік утворена націонал – соціалістська партія Німеччини на чолі з Гітлером, невпливова спочатку вона починає швидко зміцнювати свій вплив. |
| 4.8 листопада 1923 рік – фашистський заколот («пивний») у Мюнхені, арешт Гітлера, ув’язнення до 5 років. Але звільнений уже наприкінці 1924 року. В тюрмі написав книгу «Моя боротьба» – програма фашистської партії. |
| 5.1925 рік – президентом республіки став Гінденбург, обраний після смерті Еберта. |
Робота з документом. Із книги У.Черчілля «Друга світова війна» про Веймарську республіку.
«…Веймарську республіку, попри всі її переваги та досконалість, розглядали як щось, нав’язане ворогом. Вона не зуміла здобути прихильності …Німці у розпачі спробували вхопитися за старезного маршала Гінденбурга. Порожнеча розверзлася , і через деякий час в цю порожнечу вступив неприборканий маніяк, носій і виразник найогидніших почуттів, що будь-коли роз’їдали людське серце, – єфрейтор Гітлер»
Запитання. Чому Німеччина стала на шлях нацизму?
Робота з документом.
«…Якщо я знову вдамся до політики, то це буде нова політика. На зміну тому, щоб завойовувати владу за допомогою зброї, ми, на зло депутатам католикам і марксистам, сунемо ніс у рейхстаг. Щоправда, потрібно буде більше часу, щоб їх пере голосувати, ніж на те, щоб їх перестріляти… Але їхня власна конституція приведе нас до успіху. Кожна легальна процедура триває довго.., але рано чи пізно ми завоюємо більшість, а отже, і Німеччину».
Запитання: Спрогнозуйте подальші дії Гітлера та його партії?
ДОДАТОК 4.
Умови, що склалися на кінець 20 –х – початок 30-х років сприяли активізації діяльності нацистів. (Боротьба за маси, мітинги, напади на політичних противників, залякування виборців, демонстрація слабкості законної влади…)
Фатальну роль зіграли власники великого промислового і фінансового капіталу, які вважали нацистів силою, що здатна усунути загрозу революції і забезпечити відродження Німеччини. Нацистська партія була оголошена найперспективнішою партією Німеччини і почала активно фінансуватися великим капіталом.
У листопаді 1932 року відбувалися вибори до рейхстагу.
| Партія | Кількість голосів |
| Комуністична партія Німеччини | 6 млн. |
| Соціал-демократична партія Німеччини | 7,2 млн. |
| Нацистська партія | 11,7 млн |
Виходячи з даних таблиці, дайте відповідь на запитання : Чи була можливість в Німеччині не допустити приходу до влади нацистів?
30 січня 1933 року президент Гінденбург доручив Гітлеру сформувати уряд. призначивши його рейхсканцлером (главою уряду).
Відмітні риси німецького нацизму:
1)культ насильства як невід»ємного атрибуту політичної боротьби. Саме з цією метою створювались штурмові загони (СА), охоронні загони (СС).
2)у галузі економіки : державне регулювання економіки, прискорений розвиток військової економіки.
3)запровадження культу армії, культу війни, насильницькі засоби вирішення питань внутрішнього і зовнішнього життя.
4)встановлення контролю над свідомістю людей.
Трагедія Німеччини полягає в тому, що фашисти прийшли до влади конституційним шляхом.
Історичний документ. Із запису генерала Лібмана про нараду, проведену А.Гітлером
3 лютого 1933 року.
«Єдина мета політики – завоювання політичної влади.
Внутрішня політика.
…Хто не підкоряється , буде зламаний.
…Виховання молоді, посилення військової готовності усіма засобами.
Ліквідація ракової хвороби демократії.
Зовнішня політика.
Боротьба проти Версаля. Але це марно, доки народ не буде перейнятий військовою готовністю. Турбота про союзників.
Створення вермахту – найважливіша передумова для досягнення мети.
…загарбання нового життєвого простору на Сході та його безжальна германізація.»
Запитання:
– Охарактеризуйте методи діяльності нацистської влади.
– Яке завдання для неї було головним?
– З якою метою здійснювалися такі зміни в Німеччині?
ДОДАТОК 5. Робота в групах (кожна група опрацьовує задане питання)
Внутрішня політика нацистського режиму.
1.Формування нацистської диктатури.
2.Економічна політика нацистів.
3.Порушення прав людини.
4.Нацистська пропаганда.
Приблизні результати роботи в групах
1.Нацисти почали послідовну ліквідацію режиму політичної демократії Німеччини. Вони вдалися до відкритого терору проти своїх політичних противників – соціал-демократів і комуністів. Були ліквідовані основні права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб зміцнити свою особисту владу Гітлер їде на рішучий крок: у ніч на 30 червня 1034 року він за допомогою військових загонів знищує політичних противників у своїй партії. Ця подія ввійшла в історію під назвою «Ніч довгих ножів». У 1934 році помер президент Гінденбург, і вся повнота влади в Німеччині опинилася в руках у Гітлера. Була проведена адміністративна реформа, яка ліквідувала всі органи місцевого самоврядування. У 1933 році були заборонені всі політичні партії, крім фашистської. Керівники партії автоматично ставали державними чиновниками відповідного рівня. Було створено державну таємну поліцію (гестапо), а з 1933 року по всій країні з»явилися концентраційні табори для утримання в них усіх небажаних режиму людей. Було ліквідовано основні політичні права людей – свободу слова, зібрань, недоторканість житла, таємницю листування.
2.Важливі зміни відбулися в економіці країни. Особливістю економіки стало пряме регулювання господарства державою. Всіх підприємців було об’єднано в галузеві картелі і підпорядковано міністру господарства. Основна увага приділялася прискореному розвитку воєнної промисловості. Військові витрати у 1933 – 1938 роках збільшилися з 629 млн. до 15,5 млрд. рейхсмарок. Фашистська держава встановила контроль також над ринком робочої сили і трудовими відносинами. Були ліквідовані профспілки, керівники підприємств ставали «вождями трудового колективу», запроваджувалась загальна військова повинність. Ринкова економіка фактично перестала функціонувати. Увесь комплекс цих заходів прискорив вихід Німеччини з кризи. У 1935 році вона досягла до кризового рівня економіки, у 1926 році майже повністю ліквідоване було безробіття. Але в самому виході з кризи не було нічого особливого, оскільки в 1933 році всі країни Європи вступили в смугу економічного піднесення. А більш високі темпи відновлення в Німеччині були зумовлені мілітаризацією економіки.
3.Життя в нацистській Німеччині відрізнялось від тих картин, які створювались пропагандою. Насилля стало масовим. До початку 1935 року було вбито 4,2 тис. противників нацизму, арештовано 515 тис. осіб. Сотні тисяч емігрували. Серед них цвіт творчої інтелігенції – видатний фізик Ейнштейн, письменники Томас і Генріх Манн, Бертольд Брехт та інші. Офіційною політикою фашистської держави став антисемітизм – вороже ставлення до євреїв… (Кришталева ніч
4.Фашизм прагнув установити контроль і над свідомістю людей. Засоби масової інформації – друк, радіо, – залежали від міністра пропаганди Геббельса. Його відомство було поставлене на службу нацизму: художники,поети мусили прославляти Гітлера, оспівувати переваги арійської раси. «Ми знову хочемо зброї. Тому все, починаючи від букваря до останньої газети, кожен театр і кожне кіно, кожен стовп для плакатів і дошка для оголошень має бути поставлена на службу цієї єдиної великої місії» (Гітлер)
Контроль над масовою свідомістю здійснювався і через загальне охоплення населення нацистськими організаціями. 23 млн. осіб налічував Німецький трудовий фронт, 8 млн. належало до молодіжної організації «Гітлерюгенд». Членство в них було обов’язковим. Крім того, населення було зобов’язане відвідувати збори, мітинги, брати участь у масових заходах.
Робота з документом. Спогади О.Яковлєва, авіаконструктора
«За час перебування в Німеччині мені доводилось зустрічатися з великою кількістю німців різних спеціальностей і різного культурного рівня. Але в усіх без винятку _ від конструктора до носильника – відчувалося усвідомлення незрівнянної переваги над усіма іншими. Це відчувалося в усьому , і це було результатом фашистської пропаганди»
ДОДАТОК 6. «Кришталева ніч»
У ніч на 10 листопада 1938 року в Німеччині відбулася подія, яка дістала назву «Кришталева ніч», або «Ніч розбитих вітрин». Це була перша кривава акція нацистів проти євреїв. Були здійснені терористичні напади на синагоги і єврейські магазини, у результаті яких загинули близько ста осіб.
У програмних документах нацистів зазначалося, що расове питання є наріжним каменем їхньої політики. Гітлер у своїй праці «Моя боротьба» поділив людство на три категорії: 1)творці, 2)носії, 3)руйнівники цивілізації. До останньої віднесені були передусім євреї, яких планувалося повністю винищити.
На 1933 рік у Німеччині проживало майже 500 тисяч євреїв. Починаючи з 1933 року один за одним з»являлися ряд законів, спрямованих проти єврейського населення : їм заборонили займати посади в державному апараті (так звані «Нюрнберзькі закони»),позбавили німецького громадянства, заборонили змішані шлюби, не дозволяли з»являтися у громадських місцях, вони були зобов’язані постійно носити на одязі нашиту жовту шестикутну зірку. Зокрема, розпорядженням поліції наказувалося: «Євреям, яким виповнилося 6 років забороняється з»являтися на вулиці без зірки Давида. …Хто порушить заборону буде покараний грошовим штрафом або позбавленням волі до 6 тижнів».
За 15 днів після ночі 10 листопада було підпалено 101 синагогу, зруйновано повністю 76 магазинів, що належали євреям, 7500 магазинів розграбовано. Погроми здійснювали групи молодчиків із таємної поліції – гестапо, військових загонів, «Гітлерюгенду». Поліція не протидіяла погромам, пожежники не гасили палаючі будівлі. «Кришталева ніч» – це була спланована акція нацистів.
Пройде зовсім небагато часу і Гітлер повідомить партійну верхівку про свої наміри розв’язати єврейське питання в Європі остаточно. Це буде означати початок Голокосту – повне знищення єврейського населення Європи.
Словникова робота.
Фашизм – це соціально-політичні рухи, ідеологія і державні режими тоталітарного типу, що ґрунтуються на ідеях «расової вищості», крайнього націоналізму та шовінізму, воєнної експансії та культу вождя, що існував в Італії та Німеччині в 20 – 30-х рр..ХХ ст..
Нацизм, або націонал – соціалізм – соціально-політичний рух, ідеологія і державний режим тоталітарного типу з масовим терором, шовінізмом і геноцидом, що існував в Німеччині у 1933 – 1945 рр.
Тоталітарний режим – це одна з форм правління, що характеризується жорстким контролем над усіма сферами життя суспільства та фактичною ліквідацією конституційних прав і свобод, репресіями щодо опозиції.
Гестапо – таємна державна поліція в нацистській Німеччині, яка від часу свого створення (1933 р.) чинила масовий терор у Німеччині та за її межами.
Концентраційні табори – це табори для примусової ізоляції та придушення осіб, визнаних ворогами правлячого режиму у фашистській Німеччині.
Антисемітизм – одна з форм расового шовінізму, що полягає у ворожому ставленні до євреїв.
Запитання:
– Дайте моральну оцінку методів, які нацисти використовували у своїй внутрішній політиці.
- На яких принципах базувалася економічна політика нацистів?
- Прокоментуйте нацистське гасло: «Один народ, одна країна, один фюрер».
ДОДАТОК 7.
Завдання: Заповніть таблицю
| Нацистський режим
|
|||
| Нацистська диктатура | Економічна політика | Права людини | Пропаганда |
| Ліквідація режиму політичної демократії
|
Державне регулювання економіки
|
Ліквідовані основні права громадян
|
Контроль над свідомістю людей
|
| Відкритий терор проти своїх політичних противників | Прискорений розвиток військ. промисловості
|
Масове насильство, вбивства, арешти
|
Загальне охоплення населення нацистськими організаціями
|
| Заборона всіх політичних партій
|
Контроль над ринком робочої сили
|
Антисемітизм – офіційна політика
|
ЗМІ на службі нацизму
|
| Ліквідація місцевого самоврядування
|
Ліквідація профспілок, запровадження загальної військової повинності | Еміграція відомих діячів науки, культури за кордон
|
Обов’язкова участь населення в масових засобах
|