Сучасна школа покликана не просто дати учневі суму знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентною людиною, здатною самостій- но здобувати і використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовою до активної і від- повідальної участі в суспільному житті, такою, що розуміє і поважає історію, культуру, традиції інших народів. Такий підхід передбачає його пе- реорієнтацію на розвиток особистості учня в усіх компонентах навчання: у цілях, змісті, взаємодії учасників навчально-виховного процесу, формах, методах, технологіях навчання та оцінюванні на- вчальних досягнень учнів. Науковці схиляються до того, що оцінювання досягнень учнів повинно мати потрійний харак- тер: перевірка результатів роботи учнів відразу після засвоєння матеріалу на уроці, а також на- прикінці теми, семестру і навчального року. Відтак при укладенні підсумкових робіт ви- значальними були такі чинники: завдання будуть виконувати учні 5-х класів, y отже, вони мають відповідати віковим особли- востям учнів; на виконання роботи відводиться 45 хвилин — y обсяг роботи та її складність мають відповіда- ти фізичним можливостям п’ятикласників; результат роботи має максимально об’єктивно y засвідчити рівень навчальних досягнень учня в опануванні

пропедевтичного курсу історії, а тому завдання мають бути різними за зміс- том і водночас подібними за складністю; мета роботи — проведення підсумкового y контролю — вимагає охоплення змістом за- вдань матеріалу всього курсу, що вивчався учнями впродовж навчального року; зміст завдань має відповідати навчальній про- y грамі, яка складається з п’яти тем; сучасні тенденції розвитку шкільної іс- y торичної освіти вимагають спрямованості навчально-виховного процесу, а також такої його важливої складової, як контроль і оці- нювання знань, на формування предметних компетентностей; уже в основній школі учні мають долучатися y до роботи із завданнями в тестовій формі, що підготує їх, у тому числі й психологічно, до складання в майбутньому зовнішнього неза- лежного оцінювання. З урахуванням зазначених чинників збірник завдань для проведення підсумкового контролю навчальних досягнень учнів містить 38 варіантів контрольних робіт. Зміст завдань повністю відпо- відає «Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5—9 класи. Рівень стандарту. Вступ до історії України. 5 клас». Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є про- педевтичним, що й визначає елементарність його змістової частини й тих вимог, які висувають до знань та вмінь учнів. Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів іс- торії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, набуття знань у наступних кла- сах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних умінь з іс- торії; поглиблення загальних дидактичних умінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. При укладенні підсумкових робіт урахована необхідність оцінювання не тільки набутих знань, але й сформованість таких предметних умінь, ви- значених програмою: співвідносити рік зі століттям; y розрізняти умовні позначки на історичній y карті; знаходити на карті відповідь на запитання y вчителя; знаходити на карті місця найвизначніших по- y дій доби, територію Гетьманщини; показувати на карті територію України, об- y ласті, найбільші міста; показувати на карті територію України після y відновлення її незалежності в 1991 р.; установлювати хронологічну послідовність y 2—3 історичних подій; називати найважливіші події та найвизначні- y ші постаті; вибирати (з переліку) пов’язані події (факти); y висловлювати ставлення до подій та постатей; y пояснювати, як відбувається відлік часу в іс- y торії, звідки історики довідуються про мину- лі часи; про походження тризуба й етноніма «Україна»; свідомо читати адаптований історичний текст, y знаходити в ньому історичну інформацію; наводити приклади найвідоміших культурних y пам’яток; наводити приклади зі сфери науки, спорту, y культури, де Україна має здобутки світового рівня; розповідати про одну (на вибір) з пам’яток y княжої доби; ділитися враженнями щодо історичних подій y та постатей; порівнювати (за запропонованими вчителем y лініями порівняння) історичні факти та події; давати повну відповідь на історичне питання; y переказувати адаптований історичний текст y за планом, уживаючи історизми. Вступ 4 Кожний варіант складається із восьми за- вдань, які розміщені в порядку зростання склад- ності від початкового до високого рівня. На початковому рівні учні мають виконати три тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання з вибором однієї правильної відпо- віді перевіряють: уміння співвідносити рік зі століттям; y уміння співвідносити конкретні події з істо- y ричним періодом; знання термінів і понять. y Завдання середнього рівня включають також три завдання: «Доповніть ланцюжок» — необхідно вписати в порожні клітинки у хронологічному порядку іс- торичні події, уміщені в переліку. Завдання множинного вибору з короткою від- повіддю — учні мають обрати із шести запропоно- ваних варіантів відповіді три правильні. Цифри, що позначають правильні відповіді, необхідно за- писати у відведеному місці. Завдання даного типу перевіряють уміння групувати історичну інформа- цію, обираючи (з переліку) пов’язані події (факти). «Продовжте речення» — завдання відкрито- го типу з короткою відповіддю, виконуючи яке, учень має продемонструвати вміння наводити при- клади, називати найважливіші події та найвизна- чніші постатей тощо. На достатньому рівні учневі пропонується виконати три завдання, організаційно і змістов- но пов’язаних із вміщеною безпосередньо в роботі картосхемою. Ці завдання перевіряють сформо- ваність просторової, логічної і мовленнєвої пред- метних компетентностей учня. Перше передбачає виконання завдання безпосередньо на картосхемі, друге — отримання інформації із картосхеми, тре- тє — формулювання причин, наслідків подій, зо- бражених на картосхемі, узагальнень, пов’язаних з отриманою інформацією, тощо. Виконання завдання високого рівня передба- чає створення невеликої розповіді за певною те- мою і планом, який має допомогти учневі струк- турувати відповідь. Таким чином, завдання контрольної робо- ти дозволяють оцінити сформованість усіх пред- метних компетентностей учня — хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, мовленнє- вої й аксіологічної. У межах кожного варіанта забезпечується максимально можливе охоплення тем курсу. Як за кількістю завдань, так і за їх складністю контрольні роботи відповідають віко- вим можливостям учнів. Узагальнені характеристики і критерії оці- нювання завдань контрольних робіт подано в та- блиці. Якщо взяти до уваги, що давши відповідь на кожне запитання, учень отримує 1 бал (адже фак- тично запитань 12, оскільки завдання 7 і 8 мають їх по три), то стає зрозумілим, що при просуванні від початкового рівня до високого кожний наступ- ний бал стає отримати складніше. Таким чином, при збереженні прозорості і зручності в оціню- ванні забезпечена його об’єктивність і справед- ливість. Оскільки, по-перше, немає необхідності переводити отримані бали у 12-бальну систему (їх максимум і так становить 12), по-друге, врахова- но зростання рівня складності завдань, і тільки виконання всіх завдань забезпечить учневі мак- симальний бал. У кожному разі, учитель має пам’ятати, що пропонована робота є підсумком діяльності учня щодо ознайомлення з новим предметом, тому її ре- зультат має показати, чого він досяг, які питання і напрями потребують додаткового опрацювання, надихнути на подальше вивчення історії.