Екскурсія по селищу Попільня
(матеріал для розповіді учням молодших класів)
Зупинка №1. Назва селища.
Назву селищу дало найближче село Попільня. Ця назва походить від слова «попіл». Є два пояснення походження цієї назви, як беруть початок в далекому минулому:
- Люди, які поселились на території сучасного с.Попільні, перші будинки збудували на попелі. Мабуть вороги спалили попередне поселення.
- Люди займались випалюванням деревного вугілля, яким торгували та поташу. В селі стояли великі, обплетені лозою, вози на високих колесах. Їх називали попільні.
Зупинка № 2. Вік нашого селища.
Як засвідчує історія – нашому селищу вже більше ста років. Воно започатковано в 60-70-х роках 19 ст., коли будувалась наша залізниця, яка з`єднала Київ та Одесу. Першими будовами станції Попільня був будинок начальника залізничної станції та вокзал.
Зупинка №3. Центральна вулиця нашого селища.
Нині Попільня – селище міського типу, центр району, центр селищної ради, залізнична станція. Населення – 6 200 чоловік. Площа – 450 гектарів. За даними селищної ради, в селищі 49 вулиць та провулків. Вулиця Богдана Хмельницького – центральна в селищі. За свою історію вона тричі змінювала свою назву. ЇЇ назви – Кооперативна, Леніна.
Зупинка №4. Пам`ятники селища.
Всі пам`ятники нашого селища розміщені на центральній вулиці – Богдана Хмельницького: воїнам-односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, воїнам землякам, що загинули в республіці Афганістан, жертвам Голодомору, який 20 листопада 2007 року відкрив третій Президент України Віктор Андрійович Ющенко(2005-2010рр.) 14 жовтня 2008 року на центральній вулиці урочисто встановлено Державний Прапор України.